Новини

Історія Тьюторингу

Історія тьюторингу розпочалася в середньовіччі на теренах англійських університетів Оксфорду та Кембриджу, як вид наставництва.

У ХІ-ХІІ століттях в Європі виник надзвичайний інтелектуальний рух, причиною якого був бурхливий розвиток економічного та культурного життя. Знання ставали необхідною умовою життя та розвитку суспільства. Перші університети мали свої  привілеї, автономію, були місцем свободи. Студенти самі обирали, лекції яких професорів їм відвідувати. І, безумовно, студенту, особливо на початку його освітнього шляху, було важко визначитися з тим, що йому вивчати сьогодні, а що завтра, виявити схильності до тих чи інших предметів. «Саме на цьому етапі і з’являється тьютор, який допомагав студентам обрати свій шлях, тобто здійснював функцію  посередника між вільним професором та вільним школярем. Цінність свободи безпосередньо пов’язана з цінністю особистості, і завдання тьютора була в тому, щоб поєднати на практиці особистісну сутність з академічними ідеалами» . Взагалі, в основі навчання в середньовічному університеті, була самоосвіта, а тьютор як раз виконував функції того, хто супроводжує цей процес самоосвіти. В ХVІІ столітті тьюторська практика офіційно визнається частиною англійської університетської системи і до сьогоднішнього дня, вона не лише не здала своїх позицій, але зайняла центральне місце в освітньому процесі. Сьогодні приблизно  90% занять в Оксфордськім та 75% в Кембриджськім університетах проводяться тьютором з одним чи двома студентами. Актуальність та необхідність тьюторингу обумовлена основною метою британської освіти – розвитку вміння мислити, яке реалізовується в основному завдяки самостійній роботі студентів при супроводі тьютора. Основною формою  тьюторської діяльності є тьюторіал – регулярні зустрічі тьютора та підопічного.  Метою тьюторської системи є навчання студентів самостійному мисленню, формуванню впевненості в собі, розвитку вмінь письмового самовираження та інших засобів презентації. Основними перевагами є спонукання студента до самостійності мислення та його орієнтації на обговорення власної роботи. На тьютора покладені дві основні ролі – коуча і партнера. Оксфордський тьюторіал використовує технологію роботи над есе, що включає читання, дослідження, написання, презентацію, дискусію. Ключовим методом  тьютора є вміння задавати питання, які спонукають підопічного знаходити відповіді,  засобом – самостійне вивчення джерел, принципами – діалогічність, суб’єктність, вербальність.

Тетяна Швець

Заступник директора школи “Афіни”, координатор проектів
Директор програм в International Academy of Tutoring,
тьютор ІІ ступеня, тренер, супервізор тьюторів

Залишити відповідь